ТЕМАТИЧНИЙ НАПРЯМ 2

Тематичний напрям 2.

Фінансова система України. Банківська діяльність. Правове підґрунтя економічних ризиків та інфляційних процесів 

ВПЛИВ СПЕЦИФІЧНИХ АКЦИЗІВ НА СПОЖИВАННЯ ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ

Карпенко Світлана Петрівна

аспірант Національного університету ДПС України 

Тривалий час регуляторний вплив акцизних податків не визнавався, однак протягом останніх двох десятиріч ідея регуляторного впливу специфічних акцизів набуває все більшої популярності. Регуляторний вплив специфічних акцизів поширюється як на сукупну пропозицію, так і на сукупний попит. Встановлюючи високі ставки специфічних акцизів, держава не тільки прагне до наповнення бюджету, але і намагається обмежити споживання певних видів товарів, які, наприклад, можуть бути шкідливими для здоров’я (тютюнові вироби, алкогольні напої тощо). Тобто, існує можливість через підвищення цін за рахунок зростання частки специфічних акцизів у ціні зменшити обсяги споживчого попиту на окремі підакцизні товари. Однак попит на ряд підакцизних товарів є нееластичним або слабо еластичним, що дає можливість виробникам встановлювати завищені ціни на такі товари, не тільки перекладаючи на споживачів сплату акцизного податку, але і забезпечуючи собі досить високий рівень рентабельності. Тобто, можна вести мову про те, що специфічні акцизи можуть непрямо забезпечувати стимулювання пропозиції таких товарів, а це, у свою чергу, сприяє зростанню інвестиційного попит у сфері виробництва підакцизних товарів, якщо існує необхідність збільшення обсягів їх виробництва.

Зважаючи на те, що акцизні податки справляються з окремих груп товарів, то оцінювати їх вплив на динаміку сукупного попиту необхідно по групах відповідних товарів. Однією з найбільш вагомих груп підакцизних товарів є тютюнові вироби, динаміка виробництва яких відображена на рис. 1 (Побудовано автором за даними Державної служби статистики України та Державної казначейської служби України).

Рис. 1. Динаміка виробництва сигарет в Україні у 2005-2013 рр., млрд. шт.

Ринок тютюнових виробів та їх виробництво в Україні належать до найбільших в Європі. З початком економічної та фінансової кризи 2008 року офіційне виробництво сигарет почало зменшуватись: до 103 млрд шт. в 2010 році та 94 млрд шт. в 2012 році. Виробництво сигарет в 2013 році становило 86 млрд шт [1]. Додатковими факторами зменшення обсягів виробництва сигарет є початок кампанії проти паління (обмеження реклами, пропаганда здорового способу життя, заборона паління в громадських місцях). Однак вагоміший вплив на зменшення обсягів виробництва мало все-таки кількаразове підвищення ставок акцизного податку, який в Україні був (і залишається) одним з найнижчих у Європі.

Відповідно до другого національного звіту «Контроль над тютюном в Україні» [2] легальний обіг у 2008-2013 рр. зменшився майже на 51 млрд. сигарет, або на 41% – з 124,7 до 73,6 млрд. шт., продаж оподаткованих сигарет скоротився з 124,1 млрд. шт. у 2008 р. до 75,2 млрд. шт. у 2013 р. Незважаючи на зменшення обсягів продажу сигарет, частка витрат на придбання алкогольних і тютюнових виробів у загальних обсягах споживчих витрат домогосподарств зростає, причому таке зростання відбувається не тільки за рахунок збільшення вартості зазначених виробів, але і за рахунок збільшення обсягів їх споживання.

За досліджуваний період частка витрат на придбання алкогольних і тютюнових виробів з росла з 2,9% до 3,5% і зберігається на цьому рівні протягом трьох останніх років. Різке зниження частки витрат на придбання алкогольних і тютюнових виробів у загальному обсягу споживчих витрат спостерігається у 2008-2009 рр., що було пов’язано з розвитком кризових явищ в економіці та зменшенням купівельної спроможності населення. Про те, що зростання частки витрат на придбання алкогольних і тютюнових виробів у загальному обсязі сукупних споживчих витрат пояснюється не тільки підвищенням ставок акцизного податку свідчать графіки, представлені на рис. 2 (Побудовано автором за даними Державної служби статистики України та Державної казначейської служби України).

Рис. 2. Динаміка частки витрат на придбання алкогольних і тютюнових виробів та частки акцизного податку у ВВП в Україні у 2005-2013 рр., %

Як видно з графіків, представлених на рис. 2, динаміка витрат на придбання алкогольних і тютюнових виробів випереджає динаміку акцизного податку, що можна пояснити зростанням попиту на зазначені групи підакцизних товарів, частина якого задовольняється за рахунок тіньового обігу таких товарів.

Показники легального обігу або продажу оподаткованих сигарет можуть відрізнятися від реального рівня споживання сигарет. Легальний обіг може бути меншим, ніж справжнє споживання (коли контрабанда до країни висока, як це було в Україні у 1999-2000 рр.), і він може бути вищим, ніж справжнє споживання (коли контрабанда з країни висока, як це відбувається в Україні починаючи з 2003 р.) [2]

Уряд, використовуючи регулятивний потенціал специфічних акцизів і враховуючи еластичність попиту та пропозиції товарів або групи товарів за певної економічної ситуації, повинен ефективно впливати на перерозподіл податкового тягаря між виробниками та покупцями, відповідно стимулюючи або стримуючи їх діяльність. Тому за допомогою зміни розміру специфічних акцизів з’являється можливість впливати на обсяги виробництва та споживання, нівелюючи впив економічних циклів та регулюючи кон’юнктуру ринків [3, с. 39-40]. Однак підвищення ставок акцизних податків, їх диференціація, запровадження окремих преференцій має враховувати не тільки економічні, але й інституціональні чинники. Зокрема, схильність суспільства до ухилення від сплати податків, рівень ризику розробки схем ухилення від сплати акцизного податку, рівень тіньового обігу підакцизних товарів (у т.ч. за рахунок їх нелегального виробництва).

Саме тому одним із серйозних аргументів вітчизняних виробників тютюнових виробів проти підвищення ставок акцизного збору є загроза контрабанди цього товару на територію держави, а також нелегального виробництва продукції з метою уникнення оподаткування. Проте, проаналізувавши результати роботи митних органів можна побачити, що виявлені масштабні нелегальні виробництва сигарет зазвичай орієнтовані не на збут в Україні, а на вивіз цигарок до країн ЄС [3, с. 41].

Якщо звернутися до зарубіжного досвіду оподаткування тютюнових виробів, то в цілому можна виділити такі основні тенденції. Перша передбачає встановлення низьких ставок акцизного податку на тютюнові вироби. До групи країн із низькою часткою податків в роздрібній ціні сигарет (<25%) належать, серед інших, Іран, Ірак, Афганістан, Лівія, Мавританія.

Друга передбачає помірне податкове навантаження на виробництво тютюнових виробів. Країни з помірною часткою податків у ціні сигарет (26-50%) займають найбільшу територію (порівняно з країнами інших груп). Сюди входять Росія, Сполучені Штати Америки,усі середньо-азійські і східно-азійські країни за виключенням Японії, деякі латиноамериканські і африканські країни.

Третя тенденція передбачає підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби, мотивуючи це його негативним впливом на здоров’я нації. До групи з високою часткою податків у ціні реалізації сигарет (51-74%), куди належить Україна, входять також Швеція, Норвегія, Німеччина, Канада, Бразилія, Австралія. До останньої групи з дуже високою часткою податків у ціні сигарет (>75%) входять Великобританія, Франція, Італія, Ізраїль, Аргентина і деякі інші країни [2].

Cереднє акцизне навантаження має тенденцію до зростання, при цьому не можна стверджувати, що у зазначених країнах відсутній тіньовий обіг підакцизних товарів. Однак контролюючі органи намагаються не допустити його зростання. У цьому контексті в Україні варто продовжувати політику підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби.

Список використаних джерел:

1.    Ринок тютюнових оцінка  виробів: оцінка впливу зміни акцизів: інститут економічних досліджень та політичних консультацій. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ier.com.ua/files/

2.    Контроль над тютюном в Україні. Другий Національний звіт. – К.: МОЗ України, ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України», 2014. – 128 с.

3.    Луцик А.І. Проблематика та перспективи розвитку специфічного акцизного оподаткування в Україні / А. Луцик // Наукові записки. Серія «Економічна наука». № 15. – 2010. – С. 37-44.